Носівська РДА
Анонси



















Історична довідка

Назад

Історія. Культура



Давньоруське поселення Носів на Руді згадується в Іпатіївському літописі. У 15 ст. відоме під назвою Носове. У середині 14 ст. захоплене литовськими феодалами, ввійшло до Київського князівства, з 1471 року - до Київського воєводства як один з форпостів Великого князівства Литовського. Після Люблінської унії 1569 року - в складі Польщі. На початку 17 ст. Носівщина належала Київському воєводі Адаму Киселю, мешканці якої брали участь у селянсько-козацькому повстанні під керівництвом П. Павлюка (1637 р.), Я. Остряниці (1636 р.).

З 1648 року Носівка - центр сотні Ніжинського полку. З 1667 року - Київського полку. З 1782 року - у складі Ніжинського повіту Чернігіського намісництва, з 1802 року - губернії. У 1662 і 1679 роках спалена татарською ордою.

У 18 ст. Носівкою володіли князі Кушелеви-Безбородьки. З 1735 року Носівка - містечко. У 17-18 ст. діяло 5 козацьких шкіл, богодільні. На 1859 рік залишилася тільки одна парафіяльна школа. 1866 рік - у Носівці - 1991 двір, 11 123 тис. жителів, волосне і сільське правління, поштова станція, винокурний, цукровий, 2 цегельні заводи, училище, відбувалося 3 ярмарки на рік. Найбільший землевласник - граф Мусін-Пушкін.

У 1897 році - 3155 дворів, 16 947 тис. жителів, муровані - Троїцька, Миколаївська, Воскресенська церкви, дерев’яні - Успенська та Преображенська церкви. Діяло 3 земські школи, бібліотека, медпункт, лікарня на цукровому заводі. У 1880-х роках в Носівці проводили агітацію народники. Під час Першої російської революції відбулися виступи Носівських робітників і селян (1905-1907рр.).1910 року в Носівці було 19 638 жителів.

У червні 1911 року в Носівці була заснована сільськогосподарська дослідна станція. Основним завданням її було вивчення складу ґрунтів і розроблення рекомендацій щодо підвищення врожайності усіх культур.

З 1923 року Носівка - райцентр. Відкрито 2 лікарні, Народний дім, 2 клуби, 8 хат-читалень, 5 бібліотек. Виникло товариство по спільному обробітку землі (1926 рік), на його базі в 1929 році створено перший колгосп, пізніше - ще 6, МТС (1930 рік). У 1939 році ланка одного з колгоспів стала учасником Всесоюзної сільсько-господарської виставки у Москві. У 1940 році в Носівці діяли 2 лікарні, пологовий будинок, поліклініка, 2 аптеки, 2 середні, 5 неповних середніх і 4 початкові школи, 3 будинки культури, 5 клубів, кінотеатр, 13 бібліотек.

У роки Другої світової війни в період німецько-фашистської окупації на Носівщині діяло партизанське з’єднання "За Батьківщину".

15 вересня 1943 року бійці 143-ї стрілецької дивізії й об’єднання «За Батьківщину» визволили Носівку від німецько-фашистських загарбників. Відстоюючи незалежність і свободу своєї Батьківщини, понад 7600 жителів Носівщини хоробро билися на фронтах Другої світової війни й у партизанських загонах, з них більше тисячі нагороджені орденами й медалями.

У центрі міста Носівка збудовано Меморіальний комплекс на честь 2643 воїнів-земляків, які загинули в роки Другої світової війни. По вулиці Гагаріна знаходиться Братська могила 38 воїнів, які загинули при звільненні міста у вересні 1943.

З 1960 року Носівка - місто. Діють цукровий комбінат, філіал Ніжинського виробничо-аграрного об’єднання консервної промисловості, маслоробний, хлібний, цегельний заводи, меблева фабрика, міжколгоспне об’єднання по виробництву яєць і м’яса птиці, комбінат побутового обслуговування, 6 загальноосвітніх шкіл, музична школа, 4 лікарські заклади, 2 будинки культури, 5 клубів, кінотеатр, 14 бібліотек, історико-краєзнавчий музей.

У 1861 р. через Носівку проходив останній шлях Т. Г. Шевченка з Петербурга до Канева. На відзначення сотих роковин цієї події 1961 року на привокзальній площі міста встановлено пам'ятник Великому Кобзарю.

Історичні пам’ятки: праслов’янське городище біля с. Плоске та в м. Носівці. Архітектура представлена Троїцькою (1765 р.) та Миколаївською (1834 р.) церквами в Носівці, будівлею наукового корпусу Носівської сільськогосподарської дослідної станції (поч. ХХ ст.) в с. Дослідне. Меморіал воїнам, загиблим в роки Другої світової війни в с.Лихачів, пам’ятні знаки "Остання Тарасова дорога" в Носівці та Володьковій Дівиці, обеліск Слави в урочищі "Орішне".

Видатні земляки:
Вчені, письменники, художники, композитори, актори:

1. Кулжинський Сергій Пантелеймонович – професор, доктор сільськогосподарських наук, засновник Носівської сільськогосподарської дослідної стації (м.Носівка).
2. Ляшенко Василь Іванович – професор, доктор фізико-математичних наук. Лауреат Державної премії УРСР (м. Носівка).
3. Плющ Павло Павлович – видатний мовознавець, доктор філологічних наук, професор (с.Червоні Партизани).
4. Примак Федір Якович – доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки Української РСР (с.Софіївка).
5. Авраменко Ілля Корнійович – письменник (с.Червоні Партизани).
6. Будлянський Микола Георгійович – журналіст, письменник (с.Держанівка).
7. Кочерга Іван Антонович – український драматург, публіцист (м.Носівка).
8. Реп’ях Станіслав Панасович – поет, прозаїк,публіцист (с.Макіївка).
9. Савченко Григорій Кирилович – науковець, поет (с.Мрин).
10. Чирко Іван Корнійович – український письменник – перекладач (м.Носівка).
11. Козаченко Іван Васильович – композитор, член Спілки композиторів України (м.Носівка).
12. Нечепа Василь Григорович – кобзар-лірник, народний співак, лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка, народний артист України(м.Носівка).
13. Пархоменко Андрій Васильович – художник (с.Козари).
14. Самокиш Микола Семенович – художник-баталіст (м.Носівка).
15. Стратилат Микола Іванович – художник-ілюстратор (с.Макіївка).
16. Шишко Сергій Федорович – художник-пейзажист (м.Носівка).

Назад







01 Грудня 2017 12:16
21 Листопада 2017 16:46
21 Листопада 2017 12:57
16 Листопада 2017 16:15
14 Листопада 2017 09:42
03 Листопада 2017 09:45
03 Листопада 2017 09:03
01 Листопада 2017 11:58
31 Жовтня 2017 15:59
24 Жовтня 2017 16:02
05 Жовтня 2017 15:58
04 Жовтня 2017 16:34